Ноут знову працює. На нігтях - блакитно-залений (на руках) і блакитний (на ногах) лак. Блакитний лак нагадує одну історію. Я посміхаюсь - їй та своїм думкам. Люблю друкувати, коли все ок з манікюром. Це важливо - хоч і складно пояснити.
Є купа справ, які слід зробити. Але малий на вулиці, тож я обираю те, що не можно робити, коли він поряд. Коли повернеться - буду розкладати речі, прасувати сукню, прибирати щось. А поки його нема...
На вихідних хотіли піти в приватний кінотеатр, подивитись "Готель Будапешт" на великому екрані. Замість того замовили футболки з написом "The angels have the phone box", а фільм подивились на ноуті. Футболки привези щойно, вони крутезні. Для тих, хто в темі, звичайно.
В неділю їздили до Межигір'я. З одного боку - хотілось, щоб на це подивилась свекруха. З іншого - нам теж було цікаво побачити все на власні очі. Основна думка, яка залишилась в мене до всього що ми бачили "і все це - для однієї людини". Маштаби вражають більш за все.
Відмітили три роки спільного проживання із чоловіком. Відвідали з цього приводу два суші-ресторани. В першому ми просиділи сорок хвилин, за які дочекались лише меню. Другий сподобався однозначно більше - і сервісом, і смачною їжею. Можливість посиддіти ввечері без дитини - цінна штука для молодих батьків.
Немає коментарів:
Дописати коментар