Останнім часом мій півторарічний син робить все більше свідомих речей. Спостерігати за ним цікаво.
Зайшов зі мною у ванну. Поки я мила руки - заліз на бортик ванни так, щоб діставати до раковини. Коли я пішла і вимкнула світло - продовжив пускати воду. За кілька хвилин я повернулась подивитись що він робить (зазвичай вимкнене світло - сигнал, що пора іти з приміщення). Даня дотягнувся до вимикача, увімкнув собі світло і продовжив пускати воду. Я знову пішла на кілька хвилин. Повернувшись побачила, що Даня чистить зуби. Взяв свою щітку, миє її, потим водить в роті туди-сюди. Довелось купити зубну пасту, хоча єдиної думки що до необхідності її використання в цьому віці я не побачила (в спільноті мамусь дітей схожого віку).
Коли ми втрьох збирались йти на прогулянку - пішов в кімнату до бабусі. Сам відкрив двері, сказав "пока", помахав ручкою та закрив двері. Повторив цикл кілька десятків разів (2-3 точно). Ледь відірвали від цього заняття. На вулиці теж каже "пока", хоча й не кожного разу.
Навчився казати "раз два три" і робити щось після цього. Щось - це кидати іграшку, або падати самому. На майданчику так грався із хлопцями - рахували та падали в пісок. Коли один з хлопчиків відійшов від компанії Даня пішов за ним, словами (незрозумілими) і жестами (однозначними) показав, що треба повернутись до гри.
Коли йдемо на прогулянку, просить, щоб його підняли на руки, аби він міг відкрити чи закрити двері на ключ, викликати ліфт, натиснути кнопку поверху. Першим вибігає з ліфту, щоб встигнути відкрити вхідні двері, натиснувши кнопку домофона.
Намагається самостійно взуватись та розуватись (друге виходить краще). Після прогулянки біжить до свого ліжка - їсти і спати (доводиться нагадувати, що спершу роздягаються та миються). Потроху опановує горщик. У цьому процессі найкраще виходить виливати вміст горщика в унітаз та ополискувати ємність водою.
Зайшов зі мною у ванну. Поки я мила руки - заліз на бортик ванни так, щоб діставати до раковини. Коли я пішла і вимкнула світло - продовжив пускати воду. За кілька хвилин я повернулась подивитись що він робить (зазвичай вимкнене світло - сигнал, що пора іти з приміщення). Даня дотягнувся до вимикача, увімкнув собі світло і продовжив пускати воду. Я знову пішла на кілька хвилин. Повернувшись побачила, що Даня чистить зуби. Взяв свою щітку, миє її, потим водить в роті туди-сюди. Довелось купити зубну пасту, хоча єдиної думки що до необхідності її використання в цьому віці я не побачила (в спільноті мамусь дітей схожого віку).
Коли ми втрьох збирались йти на прогулянку - пішов в кімнату до бабусі. Сам відкрив двері, сказав "пока", помахав ручкою та закрив двері. Повторив цикл кілька десятків разів (2-3 точно). Ледь відірвали від цього заняття. На вулиці теж каже "пока", хоча й не кожного разу.
Навчився казати "раз два три" і робити щось після цього. Щось - це кидати іграшку, або падати самому. На майданчику так грався із хлопцями - рахували та падали в пісок. Коли один з хлопчиків відійшов від компанії Даня пішов за ним, словами (незрозумілими) і жестами (однозначними) показав, що треба повернутись до гри.
Коли йдемо на прогулянку, просить, щоб його підняли на руки, аби він міг відкрити чи закрити двері на ключ, викликати ліфт, натиснути кнопку поверху. Першим вибігає з ліфту, щоб встигнути відкрити вхідні двері, натиснувши кнопку домофона.
Намагається самостійно взуватись та розуватись (друге виходить краще). Після прогулянки біжить до свого ліжка - їсти і спати (доводиться нагадувати, що спершу роздягаються та миються). Потроху опановує горщик. У цьому процессі найкраще виходить виливати вміст горщика в унітаз та ополискувати ємність водою.
Немає коментарів:
Дописати коментар