Останній день вересня і день народження моєї сестри. Я вже й сама не пам’ятаю як і коли почала звати її "сістер" замість українського чи російського слова. Хоча Анею я її теж кличу доволі часто.Сьогодні ми знову кудись їздили і щось робили. Тобто відвідали банк (з аналогічним вчорашньому, тобто негативним результатом), магазин (святкові тортики), роботу (Аня - свій офіс, а я просто прогулялась навколо Л9), ботанічний сад... Ввечері Аня знову ходила на прогулянку, але вже без мене - я відчула головний біль, закинулась таблеткою і трохи поспала.
В ботсаду кльово. Мій улюблений бассейн-фонтан перебуває на стадії оновлення. Площу навколо нього вклали свіжою бруківкою, стару плитку в самому басейні вже прибрали (вона була жахливою), нова облицовка поки що не готова. Зробили нові сходи замість старих кривеньких. Трохи шкода лавок, на яких я сиділа після нічних змін - але я думаю, що вони повернуться після завершення ремонту.
В повітрі відчувається подих осіні. Пожовкле листя на деревах, каштани та жолуді під ногами, квітучи хризантеми - це всього лише видима частина невідворотніх змін. Моє ставлення до цієї пори року завжди трохи протирічило саме собі. Знадобилось чимало часу, щоб полюбити прояви осені, радіти їм. В мені досі живе ідея записати деяки з моїх спостережень. Роки чотири, як живе. Можливо я таки зроблю це - колись.
Але на сьогодні я завершу свої записи. Настрій змінився;)
Немає коментарів:
Дописати коментар